Існують правила, яких необхідно дотримуватися під час складання запитань для перевірки. Досвідчений поліграфолог завжди зможе скласти коректні запитання, що відповідають завданням тесту. Для загального розуміння правил наводимо основні вимоги до запитань поліграфного тесту:
Одне запитання — одна однозначна відповідь
Формулювання має давати змогу отримати коротку відповідь лише в одній із двох форм: «так» або «ні». Під час пред’явлення запитання обстежуваний не повинен відчувати потреби додатково пояснювати або уточнювати свою відповідь.
Формулювання має залишатися нейтральним
Запитання не повинно заздалегідь виходити з того, що певна подія дійсно відбулася або що обстежуваний вчинив протиправну дію. Неприпустимо закладати обвинувачення безпосередньо в текст запитання.
Зміст має бути зрозумілим без додаткових пояснень
Слід уникати термінів, висловів і конструкцій, які допускають кілька варіантів тлумачення. Перевірювана особа та спеціаліст повинні однаково розуміти, яку саме обставину розглядають.
Чим коротше запитання, тим краще воно сприймається
Необхідно виключати другорядні відомості, складні конструкції та надмірні уточнення. Запитання має сприйматися цілком, без необхідності утримувати в пам’яті його початок до завершення читання. Якщо його пред’явлення займає понад сім секунд, формулювання доцільно спростити.
В основу запитання необхідно закладати конкретний факт
Перевірці підлягають реальні події, дії або обставини, а не припустимі ситуації. Формулювання з конструкціями «якби», «припустімо, що» та іншими умовними сценаріями використовувати не слід.
Необхідно відокремлювати факти від суб’єктивних переживань
Запитання не повинні вимагати визначати власні почуття, ставлення, думку або емоційну реакцію. Такі категорії неможливо звести до достатньо конкретного й об’єктивно перевірюваного факту.
Предметом перевірки не повинні бути майбутні наміри
Запитання про те, що людина планує або збирається зробити, не стосуються перевірки вже вчинених дій. За потреби слід формулювати запитання навколо конкретного факту, який уже мав місце.
Кожна ситуація, що перевіряється, має розглядатися окремо
Не можна об’єднувати в одній фразі кілька різних дій, предметів або обставин. Якщо необхідно перевірити кілька фактів, для кожного з них формується окреме запитання.
Перевага надається конкретній дії, а не оцінці правдивості
Під час перевірки спірної обставини краще безпосередньо з’ясовувати факт вчинення певної дії, ніж запитувати людину, чи говорить вона правду. Наприклад, запитання «Ви обманюєте щодо зниклого гаманця?» є менш конкретним, ніж «Ви взяли зниклий гаманець?». У другому випадку предмет перевірки позначений безпосередньо й не потребує додаткової оцінки поняття «обман».